Вже чуються Господні кроки

Все життя своє ми щось шукаємо,
Шукаємо і не знаходимо...
Від того ми неспокій маємо
І маємо ми невдоволення.

Здавалося б, що є усе в житті:
Сім"я, і друзі, і положення.
Та все чогось не вистача тобі,
В душі зроста незадоволення.

І відповідь йдемо шукаємо
В коханках, в чарці, у грошах.
Та задоволення не маємо
Й б"ємось неначе в сітці птах.

А відповідь проста - в Спасителі
Лиш мир, і спокій, і любов.
На кожнім місці по усьому світові
Тихенько стукає Христос.

Й чекає, поки зрозумієте,
Що в Ньому відповідь на все,
Щасливим буть ви не зумієте
Без Бога в серці. Це усе

Таке доступне всім і кожному
Й таке безхитрісно-просте.
З усіх проблем, які тривожать вас,
З усього в Бога вихід є.

Я теж колись шукала щастя,
Як кожна жінка, у сім"ї.
Життя сімейне не вдалося.
Жила неначе у пітьмі.

Було душевне невдоволення,
Усе - не те і все - не так.
На все було гірке озлоблення
І я упала , наче птах,

Якого сили всі покинули
(Не мертвий, але й не живий).
Жить не хотілось.Тільки ж син ще є...
Що буде з ним? Він ще малий...

Чоловіків так зненавиділа,
(До тошноти і до відрази),
Що сторонились і обходили,
Бо кожного могла образить.

Надіялась на екстрасенсів,
Шукала в них якусь підтримку.
Не помогли їхні сеанси.
Душа ж бажала відпочинку.

Душа шукала й не знаходила.
Навколо, скрізь зрадливі люди.
А гіркота все не відходила.
І відчай. Скільки ж так ще буде?!

Розчарування...біль...і відчай...
Невже це все, невже одна
Я буду жить немов у клітці
Отой безсилий бідний птах?

Шукала вихід і не бачила.
Мене ж давно шукав Христос.
Для Нього так багато значила!
За мене Він умер й воскрес!

Він всі гріхи забрав на Себе:
Мої і ваші, всіх людей;
Дорогу всім відкрив у небо,
У світлу вічність - Божий рай!

...Одного разу я почула
По радіо про Христа муки.
О, як же тяжко Йому було!
І сліз полилися потоки.

Я впала в кухні на підлогу,
Відчувши біль Христа, страждання.
Надать хотілось допомогу
І дать напитись без вагання

Води холодної із чаші,
Омить, перев"язати рани.
Він постраждав за гріхи наші,
Покараний Він безпідставно,

Бо Він - безгрішний і невинний-
Він не такий, як всі ми, люди...
Лилися сльози беззупинно.
Тоді не знала, що не буду,

Не зможу жить так, як раніше.
Це перша зустріч із Христом.
-Не хочу так я жити більше!
Через Христа відкрився Бог!

Не зразу я прийшла до Господа-
Підніжки ставив сатана.
Тому з терпінням котрий раз
Пишу, шановні, про це вам.

Кажу я щиро і відверто:
Шукайте щастя не в жінках;
Не знайдете його і в спирті,
Бо з цим усим лиш прийде крах -

Деградування душі й тіла,
Незадоволення усим.
Лиш Бог наладить все зуміє,
Ви заспокоїтесь лиш в Нім.

Господь говорить через мене
Поки ще вам. Він вас чека.
Наш час летить так беззупинно...
Ми - осінь.Далі йде зима.

Не знаємо ми час відходу
З землі у вічність. Знає Бог
Один усе. Тож дайте змогу,
Щоб Бог звільнив від всіх тривог.

Свої проблеми в Божі руки
Усі віддайте і життя-
Вже чуються Господні кроки...
Ви чуєте? Їх чую я.

Вже чуються Господні крокиПоэзия

Вже чуються Господні кроки

Вже чуються Господні кроки
Поэзия