Вже сходить повний місяць над рікою.
Усе довкола дихає спокоєм.
Гойдають хвилі відблиски заграви.
За день на сонці розімлілі трави
Солодкувато-терпким пахнуть трунком.
«Рай-рай, кум-кум, рай-рай» - несеться лунко
Із-під купин, порослих осокою.
Пливуть вечірні тіні над водою.
____________________
В обличчя зрідка свіжий вітер віє...
Стою. Милуюся. Від захвату німію.
І, радістю наповнена до краю,
Творця краси земної величаю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Непонимание - Сергей Сгибнев Вернее было бы опубликовать это стихотворение в рубрике "Крик души", что, вероятно и сделаю.... Очень больная тема для многих!
