Оружие истины
Душа моя металась много лет,
Чтоб с правдою соотносить деяния.
Действительность полна незримых бед,
Где каждый ищет для себя ответ,
Ошибок груз, влача без покаяния.
Не то, чтоб опыт чуждый не к лицу,
Гордыня наша тешит самомнение.
Оды поём:- кумирам, подлецу,
Молитву вознести забыв ОТЦУ,
Не подвергаем *истину* сомнениям.
А правила игры толкует тот,
Кто свод законов под себя исправил.
Без принципов и чести кто живёт,
И угнетая собственный народ,
Штыками *уважать* себя заставил.
Но зёрна доброты растопят лёд,
Что держит душу в рабстве и бездушии.
Рассвет ЛЮБВИ БОЖЕСТВЕННОЙ грядёт,
И мир наш красотою расцветёт,
Духовность помыслов:- вот истины оружие.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
