Я дякую, Ісус, що Ти воскрес,
Що Ти для мене милість посилаєш,
Що за Собою кожен день ведеш,
Й мені Себе все більше відкриваєш.
З Тобою, Господи, усім хочу ділитись,
З Тобою, Господи, завсіди хочу жить.
Для Тебе, Господи, так хочу я трудитись,
Й в житті оцім з Тобою скрізь спішить.
Не досконала я, і часом так слабенька,
Не завжди сил стає усіх любить,
Та вірю, вірю – йду я не саменька,
І віра в Тебе, Господи, кріпить.
Ти знаєш, Отче, поривання серця,
Ти знаєш в чім є спрага до життя,
Мені Ти треба, як вода в озерця,
Без Тебе не існує майбуття.
Навчи мене характеру Ісуса,
О, Боже мій, навчи мене, навчи.
Я прагну Тебе, в Тебе я учуся,
У пориванні, Боже, прошу піддержи.
Нехай, Ісусе, серце не змовкає,
Коли десь поряд грішник прошагне,
Нехай про Тебе спрагнений пізнає,
Твоя любов його хай пригорне.
Живи в мені, мій Таточку, благаю,
Не дай мені, Ісусе, знемогтись.
І десь в душі Твій голос я чуваю:
«Устань, дитино, віруй, підбодрись.»
05/2013
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Журавлиный клин. - Николай Зимин И дождя живые слезы
Барабанной застучат
Дробью по долинам снова ,
Чтобы снова в новом дне
Небо в цвете васильковом
Заглянуло , друг , к тебе .
Так и в жизни . Боль и горе
Душу , сердце наши рвут .
Но пройдет гроза и вскоре
Боль утихнет . Зарастут
Сердца раны и как птица
Вновь душа твоя летит.
Вновь душа твоя стремится
В небо . В небе хочет жить
С Богом , Богом справедливым
Среди белых облаков ,
Что летят все журавлиным
Клином в даль седых веков...
