[ ! ] версия для печати
Ну і березень був! Ох, морозив!
Хто б розгледів його в сніговерті!
Перед святом поштар у конверті
Їй приніс жовту гілку мімози.
Бідна... висохла вся, поламалась.
Пряно дріб'язок пахнув смолою,
І дівчисько те не здогадалось,
Що була у них зустріч з весною!
Бо ж воно, молоде, ще не вміло
Цінувати маленьким великим,
Оберемок тюльпанів хотіло.
І пісень солов\'їних, із гиком.
А на вулиці в ту хуртовину
Сніг крупою летів їй за комір.
І віталися з нею знайомі:
"Десь, не буде зимі отій згину!"
Це вже потім життя її вчило
Як беруться дарунки у долі.
А тоді ще їй і не гриміло...
І не зналася з пудами солі..
Це з роками, сухі первоцвіти
Ми з любов\'ю складаєм в гербарій,
Заглядаючи в свій планетарій,
Де не зорі вже... слід їхній світить...
Прочитано 1921 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Рамочка .ру - лучшее средство
опубликовать фотки в сети!
Надежный хостинг : CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95
Hosting