Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Стих от Бога.Таинство причастия с каждым годом открывается все глубже.Не один час можно рассказывать о том.что мы получаем при совершении его в вере.
Слава Богу за ПРОЯВЛЕННУЮ благость Его,
принимаемую так просто,по вере.И дух, и душа,и тело,и все,кого мы верою причащаем к Божьим обетованиям,и обстоятельства жизни нашей,-все меняет причастие,творя новое,совершенное.Благ Господь и велика милость Его.
Отличный стих,от Духа Сятого слова его!
Лора Попова
2007-01-12 22:16:27
Извините за опечатку
Стих и слова его от СВЯТОГО Духа Божия.
Простите опечатку.
Лора Попова
2007-02-11 18:55:22
Полезно возвращаться и пить вновь и вновь из источников силы Божьей. Воистину, пост открывает очи духа. Я получила НОВОЕ откровение прямо сейчас; откровение победы. ДУША НАША ПРИЧАЩАЕТСЯ БЫТЬ ПОДОБНОЙ ДУШЕ Иисуса. Значит с неправильным говорением и эмоциями ПОКОНЧЕНО. Верно Слово: Познаете истину и истина сделает вас свободными. Аминь. Как ГЛУБОК источник Духа Святого.
Спасибо, брат. Да покроет Господь все нужды дома вашего обильно, по богатству Своему в славе. Аминь. Комментарий автора: Спасибо, Лора! Милости Господней вам!
*** - Mazurok Svetlana Это один из моих первых стихов. Понимаю, что он не совсем профессионально написан и несовершенен по технике и рифме, но все же, может быть он поможет кому-то испытать или воскресить те же чувства, что испытала и испытываю я. Божьего благословения каждому!
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
